Традиційно у четверту суботу листопада в Україні та світі відзначається День пам'яті жертв голодоморів. Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Запроваджені карантинні обмеження вносять зміни у формат проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору.
Запрошуємо приєднатися до акції «Запали свічку». Залишайтесь 28 листопада вдома та о 16:00 долучайтесь до хвилини мовчання, запаліть у вікні своєї домівки свічку як символ пам’яті та віри у майбутнє.
Голодомор – це злочин комуністичного режиму.
Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Досі дослідники встановлюють імена мільйонів убитих голодом людей, місця масових поховань жертв Великого Голоду, знаходять конкретні накази, розпорядження і телеграми комуністичної влади. Від Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, загинули від 3,9 до 7 мільйонів людей.
Репресії постійно використовувалися радянською владою проти власного населення. Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців. Це була справжня військова каральна операція проти власного мирного народу - насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних. Тоталітарна система свідомо й цілеспрямовано фізично знищувала українців.Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8–9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки.
Запрошуємо приєднатися до акції «Запали свічку». Залишайтесь 28 листопада вдома та о 16:00 долучайтесь до хвилини мовчання, запаліть у вікні своєї домівки свічку як символ пам’яті та віри у майбутнє.
Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Досі дослідники встановлюють імена мільйонів убитих голодом людей, місця масових поховань жертв Великого Голоду, знаходять конкретні накази, розпорядження і телеграми комуністичної влади. Від Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, загинули від 3,9 до 7 мільйонів людей.
Репресії постійно використовувалися радянською владою проти власного населення. Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців. Це була справжня військова каральна операція проти власного мирного народу - насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних. Тоталітарна система свідомо й цілеспрямовано фізично знищувала українців.Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8–9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки.
Просимо Вас долучитися до скорботних заходів 28 листопада 2020 року, зокрема загальнонаціональної хвилини мовчання о
16.00 та акції "Запали свічку"
Немає коментарів:
Дописати коментар