Система оцінювання здобувачів освіти Навчальні досягнення учнів у закладі освіти слід
оцінювати за наявними й оприлюдненими критеріями, які враховують
компетентнісний підхід у навчанні. Критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів можуть розробляти вчителі на основі нормативних документів
та з огляду на: особливості предмету (курсу), який вони викладають
умови роботи закладу освіти структуру освітньої програми. Такі критерії оцінювання розробляють з метою
забезпечення чіткості, аргументованості та зрозумілості виставленої
оцінки.
Методичні рекомендації щодо
формувального оцінювання учнів 1 класу Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання
учнів 2 класу Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання
учнів 3 класу Види оцінювання: Діагностичне (діагностичні зрізи, попереднє тестування) Формувальне (безоціночне, поточне) Традиційне (підсумкове, семестрове,
тематичне, ДПА)
Види
оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне, семестрове, річне
оцінювання та ДПА (наказ МОН №371 від 05.05.2008 р.) Відповідно до ступеня
оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні
навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Оцінювання здійснюється у процесі
повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за
результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне,
групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна
робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.). Оцінювання навчальних
досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою (шкалою),
відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти». КЛЮЧОВІ ТА ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це
вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти
та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних
засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і
культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення
ролі ефективного спілкування. 2. Спілкування іноземними мовами. Уміння
належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і
тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння,
читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів.
Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування. 3. Математична грамотність. Уміння
застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення
прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і
використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для
вирішення проблем. 4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове
розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в
практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати,
формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати
результати. 5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає
впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних
технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі,
в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й
медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами
даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з
інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). 6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність
до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації
навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне
керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі
та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати
власні результати навчання, навчатися впродовж життя. 7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі
форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у
громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат,
попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. 8. Підприємливість. Уміння
генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як
власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і
держави. Здатність до підприємницького ризику. 9. Загальнокультурна грамотність. Здатність
розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати
ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає
глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого
ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших. 10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння
розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого
розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я
людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Наскрізні вміння
читання з розумінням;
уміння висловлювати власну думку усно й письмово;
критичне та системне мислення;
здатність логічно обґрунтовувати позицію;
творчість;
ініціативність;
вміння конструктивно керувати емоціями;
вміння оцінювати ризики та приймати рішення;
вміння розв'язувати проблеми;
здатність співпрацювати з іншими людьми.Ціннісні ставленняv Ціннісне ставлення особистості до
суспільства і держави. v Ціннісне ставлення особистості до
історичних, культурних і духовних надбань рідного краю. v Ціннісне ставлення особистості до
сім’ї родини, людей. v Ціннісне ставлення особистості до
себе. v Ціннісне ставлення особистості до
природи. v Ціннісне ставлення особистості до
праці. v Ціннісне ставлення особистості до
мистецтва.
Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти закладу
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти
Немає коментарів:
Дописати коментар