- Давня історія с. Великі Телковичі.
- Освіта в с. Великі Телковичі в 1921-1939рр.
- Освіта в с. Великі Телковичі в 1939-1941рр.
- Освіта в с. Великі Телковичі в післявоєнні роки
- Учителі-ветерани Великтелковицької школи учасники Великої Відчизняної війни
- Освіта в селі Великі Телковичі з 1950-90рр. ХІХ ст..
- Гордість освітянської Володимиреччини
- Директори Великотелковицької ЗОШ
- Педагогічний колектив Великотелковицької школи до 2006р.
- Сучасний педагогічний колектив на 2013р.
1 Давня історія с. Великі Телковичі.
Село Великі Телковичі розташоване в північно-західній частині Володимирецького району, на правому мальовничому березі річки Стир.
Село відоме з 1651 року. Існує декілька легенд, які пояснюють назву села. В першій легенді мова йде про те, що першими поселенцями села були кріпаки, яких невідомий поміщик, що проживав в селі Млинок, виселив за річку Стир. Великі називаються тому, що село було обнесено високим тином, а Телковичі - від прізвища селянина - кріпака Телка, що першим поселився за Стиром.
Відома й інша версія. Поміщик селян, які провинилися, відправляв за річку Стир, на територію, багату пасовищами і наказував випасати телят, а восени повертати великими телицями.
Село входило до Волинської губернії. Основні заняття жителів - це землеробство і тваринництво, а допоміжні - рибальство, полювання і збиральництво. В селі були розвинені різні ремесла: ткацтво, бондарство, гончарство.
Але найбільше славилося село своїми будівельниками - це родини Гаврилюка Самсона, Блищика Дем'яна, Сада Онуфрія, Осмоловичів Макара і Вакули. Їх часто наймали будувати споруди в Пінську, Зарічному, Володимирці і навколишніх селах.
За умовами Ризького миру 1921 р. село Великі Телковичі в складі Волинської губернії відійшло до Польщі. В селі поселяються поляки, яким належать землі і лісові угіддя.
Тяжким було життя селян . Безробіття, малоземелля штовхало людей в еміграцію. Основним промислом, яким займались жителі села, було розведення і виловлювання раків на озері Островацькому. Раків, перекладених мохом, вивозили до Варшави.
2 Освіта в с. Великі Телковичі в 1921-1939 рр.
Центром освітньої і культурної роботи була школа, яка відкрилася ще в 20 р.р. XX ст. Школа була дворічною, діти навчалися в одній класній кімнаті. Вчителем був Йозиф Копит та вчителька на імя Ванда. Навчання велося на польській мові.
А слово Боже читав священик російською мовою з с. Біле, кожної суботи приїздив на 13.00 , тому що на території с. В. Телковичі не було церкви.
Як згадують Осмолович Таїсія Василівна , Гаврилюк Катерина Марківна, що за відмінне навчання щорічно польська влада возила дітей на екскурсію до Варшави.
Зі спогадів Блищика Кирила Андрійовича, 1922 року народження , який відвідував польську школу, дізнаємося, що дисципліна в школі була на високому рівні, застосовували жорсткі покарання, ставили до кутка за якусь провину. За невиконання домашнього завдання залишали учнів після уроків. Кирило Андрійович розповідає: «Досить часто перевіряли та слідкували за естетичним станом учнів: коли руки не були ретельно вимиті, то по них били лінійкою». З його слів довідуємося, що основною вимогою для учнів було вміння читати польською мовою та розписатися в документах.Основним завданням передбачалося виховати законослухняного працівника. Читалися такі предмети в польській школі, як польська мова, читання, природознавство, арифметика. «Життя було тяжке, але ми зуміли вижити, дякуючи Богу»,- говорить Кирило Андрійович.
Про культурне та освітнє життя в цей переломний перід нічого не відомо, адже саме в цей час західно-українські землі стали ареною боротьби проти німецьких загарбників. Хоча радянська влада в селі була встановлена з 1939 року, за цей проміжок часу не вдалося вирішити питання в галузі освіти. Тому що майже через 1 рік розпочалася Велика Вітчизняна війна. Ще однією з причин відсутності освітнього життя з 1939 по 1941 роки було те, що село було досить віддаленим від Зарічненського району.
4. Освіта в с. Великі Телковичі в післявоєнні роки
У повоєнний період школа почала працювати в 1947 році.
19 серпня молода дівчина з Чернігівської області Трепачко Тетяна Іванівна приїхала в с. В.Телковичі. Село з цікавістю і доброзичливістю зустріло молоду вчительку. Проблем було багато.
Школа не відремонтована, діти не обліковані, але завдяки допомозі жителів села діти 1 вересня сіли за шкільні парти.
Народилась Трепачко Тетяна Іванівна 15 грудня 1924 року в с. Грицівка Талалаєвського району Чернігівської області. Після закінчення Богопільського педучилища отримала направлення на роботу до села В.Телковичі Рівненської області. 19 серпня 1947 року прибула до села.
Учнів було багато , тому прислали ще одну вчительку Кошеленко Ольгу Яківну.
Народилася в 1916 році в селі Погреби Полтавської обл. Глобинського р-ну. Після закінчення семирічки у своєму селі пішла вчитися в Острозьке педагогічне училище.
У 1947 році Глобинське ВНО послало на роботу в село В.Телковичі Рівненської області Зарічнянського р-ну.
Та в 1947 році Кошеленко Ольгу Яківну призначили завідуючою чотирикласної Великотелковицької школи. Період хоч і був складним але молодим і завзятим кадрам вдалося підняти освітній і культурний рівень населеного пункту з колін та дати нове життя в селі.
5 Учителі-ветерани Великтелковицької школи учасники Великої Відчизняної війни
З вчителів ветеранів в Великотелковицькій школі є:
Рябініна (Брудовщук) Галина Олександрівна народилася в 1924 році в с.Воронівка Городищанського району Черкаської обл. В 1941 році закінчила 10 класів середньої школи м.Стрій Львівської обл. 22 червня був випускний вечір і весь і клас добровільно пішов на фронт. Взяли всіх, крім Галини Олександрівни, бо їй не було ще 17 років, так ,як була в класі наймолодшою. Вона стала медсестрою першого прикордонного загону. Потім працювала медсестрою в польовому прифронтовому госпіталі під Ленінградом, на Волховському фронті.
Доводилося виводити з оточення поранених єдиною стежкою через болото, котра з обох боків прострілювалася фашистами. Потім був Південний фронт. Залишивши госпіталь, Галина Олександрівна пішла на передній край. Стала санінструктором * 56 батареї 45 полку 5 Донського кавалерійського корпусу. Вона брала участь у Корсунь-Шевченківській битві, у ліквідації Яссо-Кишинівського угрупування ворога, у визволенні Будапешта, багатьох міст Румунії. В Румунії отримала свою першу бойову нагороду -медаль "За відвагу” , а згодом була нагороджена
орденом Червоної зірки. Найбільше запам’ятався Галині Олександрівні випадок поблизу угорського міста Секешфехервар, де її батарея вела запеклий бій з танковою колоною фашистів.
На її очах було вбито вибухом снарядом командирів. Старшою за званням в батареї була вона. Під вогнем забрала у вбитих партквитки, нагороди, зв’язалася, по рації з командиром полку і отримала наказ для всієї батареї протриматися до вечора. Цей наказ було виконано. А гвардії старшина медичної служби Галина Олександрівна була удостоєна ордена Вітчизняної війни II ступеня. Демобілізована в серпні 1945 року. З 1955 року проживає в селі Великі Телковичі. З 1961 року працювала в школі вчителем історії, а з 1963 по 1988- директором школи. Зараз на пенсії.
6 Освіта в селі Великі Телковичі з 1950-90рр. ХІХ ст..
3 1950 р. школа стала семирічною, а з 1953 р - восьмирічною. Першим директором школи була Кохан Галина Григорівна, яка приїхала в село в 1950 р.
Направлена була вчителем математики. Родом була з Чернігівської обл., Бобровицького р-ну, с. Кобижча.
Майже розом з Галиною Григорвною в школу такж прийшла Дункан Рима Володимирівна
Народилася 15 серпня 1926 року в селі Водички Хмельницького району Хмельницької області у важкі роки голодомору в Україні. Батьків не пам’ятає . Все дитинство провела в дитячому будинку. В 1943 році закінчила на відмінно неповну середню школу і без складання іспитів вступила до Камянець-Подільського педагогічного училища,яке закінчила у 1946 році і була направлена на роботу в Рівненську область. Спочатку працювала в Річицькій школі, потім в 1949 році була направлена до Бишляцької школи. Навчання проводили в примітивних сільських хатинах. Учні-переростки навчались у вечірній школі .В 1951 році вийшла заміж і почала працювати в Великотелковицькій школі .
Середня школа відкрилася в 1974 р. Великотелковицьку школу закінчили близько 2 тисяч учнів. З них закінчили вищі навчальні заклади 156 випускників.
Великотелковицька ЗОШ І-ІІІ ступенів нещодавна відзначила своє 60- річчя в 2006 році.Активну участь у відзначені ювілею школи взяли як самі учні школи такі і педагогічний колектив. Школа прийняла теплими обіймами своїх випускників та вчителів які також доклали немалих зусиль як для розвитку школи так і для її вихованців.
7. Гордість освітянської Володимиреччини
Серед випускників школи є два кандидати наук:
Гаврилюк Валерій Савович - кандидат технічних наук,
Блищик Іван Дем’янович - кандидат сількогосподарських наук.
Художник Блищик Василь - член спілки художників України,
Блищик Лідія Іванівна - член спілки журналістів України.
8 Директори Великотелковицької ЗОШ
1 Трипачко Т.І. 1947-1950 рр.
2 Кохан Г.Г. 1950-1954 рр.
3 Трипачко Т.І. 1954-1955 рр.
4 Бухало Г.В. 1955-1956 рр.
5 Ходаківська Т.П.1956-1958 рр.
6 Кохан Г.Г. 1958-1959 рр.
7 Лихвар Ф.М.
8 Буйненко С.Г.
9 Рябініна Г.О. 1964-1986 рр.
10 Рябініна Т.В.
11 Саврук О.А.
12 Гаврилюк О.П.
9 Педагогічний колектив Великотелковицької школи до 2006р.
1 Денисюк Галина Григорівна
2 Манзик Рима Володимирівна
3 Павлик Катерина Михайлівна
4 Трипачко Тетяна Іванівна
5 Чайківська Катерина Іванівна
6 Рябініна Галина Олександрівна
7 Бродовщук Олександр Васильович
8 Бродовщук Ганна Василівна
9 Лідич Віра Михайлівна
10 Ляшук Марія Павлівна
11 Манзик Марія Петрівна
12 Сад Антоніна Анатоліївна
13 Бондаренко Олександра Миколаївна
14 Сад Олександр Онуфрійович
15 Блищик Іван Демянович
16 Форостовська Галина Андріївна
17 Туман Надія Миколаївна
18 Богуш Паша Олексіївна
19 Рябініна Тетяна Володимирівна
20 Чугай Степан Юліанович
21 Гаврилюк Василь Іванович
22 Гаврилюк Марія Йосипівна
23 Дяченко Валентина Василівна
24 Гаврилюк Олександр Васильович
25 Шепетько Віктор Климович
26 Шепетько Тамара Іванівна
27 Береза Микола Пилипович
28 Береза Валентина Петрівна
29 Жогло Надія Степанівна
30 Криневич Сетепан Іванович
31 Лошадкіна Зоя Іванівна
32 Блищик Поліна Іванівна
33 Корінь Антоніна Панасівна
34 Кізім Галина Степанівна
35 Скібіш Галина Миколаївна
36 Банул Сергій Михайлович
37 Смотрич Зіновій Михайлович
38 Саврук Олена Арсентіївна
39 Коцар Ольга Василвна
40 Оніщук Володимер Іванович
41 Сучок Валерій Киspan style=рилович
42 Сучок Світлона Гаврилівна
43 Манзик Марія Григорович
44 Репетуха Валентина Никифорівна
45 Бродовщук Мирослава Василівна
46 Осмолович Людмила Станіславівна
47 Саковець Марія Івнанівна
48 Сильман Олексій Олексійович
49 Петрик Людмила Миколаївна
50 Манзик Галина Тимофіївна
51 Гаврилюк Наталія Олександрівна
52 Пархомик Лідія Олексіївна
53 Олійник Ольга Ананіївна
54 Блищик Людмила Василівна
1 Гаврилюк Олександр Пилипович
2 Кобець Федір Степанович
3 Блищик Руслана Степанівна
4 Кобець Світлана Петрівна
5 Гаврилюк Ольга Ульянівна
6 Грищеня Віталій Володимирович
7 Стадник Григорій Віталійович
8 Блищик Анатолій Анатолійович
9 Блищик Віктор Васильович
10 Сад Любов Василівна
11 Блищик Людмила Миколаївна
12 Глушанець Івана Олексіївна
13 Осмолович Ірина Константинівна
14 Блищик Людмила Арсентівна
15 Басюк Марія Василівна
17 Гарбар Наталія
18 Блищик Віра Василівна
19 Блищик Ірина Юріївна
20 Сад Оксана Валентинівна
21 Кобець Надія Володимирівна
22 Липчанська Любов Пилипівна
23 Манзик Тетяна Віталіївна
24 Гаврилюк Іван Олегович
25 Блищик Тетяна Іванівна
26 Мельник Тетяна Василівна
27 Реетуха Галина Федорівна
28 Кобець Надія Олександрівна
29 Блищик Оксана Василівна
30 Ляшук Ольга Вікторівна
Немає коментарів:
Дописати коментар