Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

 

 

 

СХВАЛЕНО                                                                    ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол засідання                                                            наказ № 8 від 20.01.2020 р.

педагогічної ради №3 від 20.01.2020 р                           Директор Великотелковицької      

Великотелковицької ЗОШ І – ІІІ  ст.                             ЗОШ І – ІІІ ст. О. П. Гаврилюк

                                                                                                                             

 

 

 

                                          

       Положення

про внутрішню систему забезпечення

якості освіти Великотелковицької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Володимирецької районної ради

Рівненської області

 

                                            І.Загальні положення

 

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Володимирецької районної ради Рівненської області(далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту школи та інших нормативних документів.

1.1. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Положення - локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Стратегія - довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Процедура - офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Механізм - комплексний процес, спосіб організації.

Критерії - вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Правило - вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

Інструмент - засіб, спосіб для досягнення чогось.

Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб'єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

1.2.Колегіальним органом управління Великотелковицькою ЗОШ І-ІІІ ступенів, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

1.3.   Внутрішня система забезпечення якості освіти включає:

-         стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

-         критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

-         критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-         критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників школи;

-         забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

-         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління школою;

-         створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

-         систему та механізми забезпечення академічної доброчесності  (відповідно до окремого Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу).

Для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських рішень виокремлено чотири напрями:

-       система управлінської діяльності;

-       освітнє середовище;

-       система педагогічної діяльності;

-       система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти.

 

2.     Зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

 

2.1.      Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

 

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

-      відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

-       відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

-      системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

-      здійснення обґрунтованого моніторингу якості;

-      готовності суб'єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

-       відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

       Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти   передбачають здійснення таких процедур і заходів:

-         удосконалення планування освітньої діяльності;

-         підвищення якості знань здобувачів освіти;

-         посилення кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-         забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

-         розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

-         забезпечення публічності інформації про діяльність школи;

-         створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в школі є:

-        якість освіти;

-        організація (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

-        контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

-        коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

-                      самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;

-                      контроль якості результатів навчання та об'єктивності оцінювання;

-                      контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

1.     Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.

2.     Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.

3.     Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4.     Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу

2.2.      Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

-         оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-         контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-         моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища;

-         створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Завдання моніторингу:

-         здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;

-         створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

-         аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

-         створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

-         прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

 

Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Об'єкти моніторингу.

Об'єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

-      здобувачі освіти;

-      учитель;

-      класний керівник;

-      батьки і громадськість та ін.

Суб'єкти моніторингу.

Суб'єктами моніторингу виступають:

-                     директор та заступники директора школи;

-                     служба внутрішнього моніторингу якості освіти,

-                     органи самоврядування (педагогічні працівники, здобувачі освіти та їх батьки);

-                     засновник;

-                     органи, що здійснюють управління у сфері освіти, громадськість.

Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

Форми та методи моніторингу.

Основними формами моніторингу є:

-         самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти,адміністрацією школи;

-         внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, завідувачами предметними кафедрами (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, МАН, конкурсах);

-         перевірка документації;

-         опитування, анкетування;

-         відвідування уроків, позакласних заходів.

 

Критерії моніторингу:

-         об'єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

-         систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

-         відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

-         надійність (повторний контроль іншими суб'єктами);

-         гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

-         отримання результатів стану освітнього процесу в школі;.

-         покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

 

Підсумки моніторингу:

-         підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

-         дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях предметних кафедр, нарадах при директору, педагогічних радах;

-         за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

-            кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного колективу;

-           контингент здобувачів освіти;

-           психолого - соціологічний моніторинг;

-           результати навчання здобувачів освіти;

-           педагогічна діяльність;

-           управління школою;

-           освітнє середовище;

-           медичний моніторинг;

-           моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

-            формування іміджу школи.

 

3.   Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

 

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

-         вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

-       здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання

іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

-         математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

-         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

-         інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

-         екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

-         інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

-         навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

-         громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

-         культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

-         підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

-         контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

-         навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

-         діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

-         стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

-         виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

-         характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

-         якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

-         сформованість  предметних умінь і навичок;

-         рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

-         досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

-         самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

-         повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

-         глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

-         гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

-         системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

-         міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

-       Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19.08. 2016 року № 1009;

-         Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року № 329.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 класах формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу, викладених у додатках до  листів Міністерства освіти і науки України від 18.05.2018 року №2.2-1250 та від 21.05.2018 року №2.2-1255.

Формувальне і підсумкове (тематичне та завершальне) оцінюванню учнів 2 класів проводиться відповідно до Методичних рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 року №1154.

Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:

-         встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми;

-         встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

-         усунення безсистемності в оцінюванні;

-         підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

-         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

-         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

-         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

Тематична перевірка у 3-4 класах здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу.

Окрім зазначених вище форм контролю, у Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснюються такі організаційні заходи щодо забезпечення якості освітнього процесу:

-         адміністративні контрольні роботи за підсумками освітньої діяльності у семестрах, навчальному році.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Процедура та вимоги до поточного та підсумкового контролю відповідають орієнтовним вимогам до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

4.    Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників Великотелковицької ЗОШ І-ІІІ ступенів встановлюються у відповідності до розділу VII Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-VIII, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів є:

-     стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

-     освітній рівень педагогічних працівників;

-     результати атестації;

-     систематичність підвищення кваліфікації;

-     наявність педагогічних звань, почесних нагород;

-     наявність посібників, методичних рекомендацій, статей при потребі авторських програм тощо;

-     участь в експериментальній діяльності;

-     результати освітньої діяльності;

-     оптимальність розподілу педагогічного навантаження.

Конкретизовані числовими показниками індикатори якості педагогічної діяльності наведені у додатку  до Положення.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п'яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов'язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

-         довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

-         короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада школи.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

 

5.    Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників.

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління у Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів , напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього в школі застосовується моніторинг якості освітнього процесу  як системи збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти у Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів, забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (Статут, рішення органів громадського самоврядування школи, педагогічної ради, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти в школі включає:

-         ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

-         призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-         навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-         формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

-         формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

-         визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-         розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи);

-         визначення та розвиток системи моніторингу якості;

-         удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, предметні кафедри, педагогічна рада, директор (заступник директора з навчально-виховної роботи, виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

-         виокремлення в структурі школи осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (заступник директора з навчально- виховної роботи, заступник з виховної  роботи, практичний психолог, соціальний педагог,  педагого організатор).

-         проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

-         розширенні зв'язків з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

-         наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

-         оптимальність та дієвість управлінських рішень;

-         керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

-         формування освітньої програми школи (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

-         підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

-         кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

-         наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Формою контролю за діяльністю керівників школи є їх атестація. Ефективність управлінської діяльності керівників під час атестації визначається за критеріями:

-         саморозвиток та самовдосконалення у сфері управлінської діяльності;

-         стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку школи, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

-         річне планування формується на стратегічних засадах розвитку;

-         здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

-         забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

-         поширення позитивної інформації про школу;

-         створення повноцінних умов функціонування (безпечні та гігієнічні);

-         застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

-         забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

-         позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

-         цілеспрямованість та саморозвиток;

-         компетентність;

-         динамічність та самокритичність;

-         управлінська етика;

-         прогностичність та аналітичність;

-         креативність, здатність до інноваційного пошуку;

-         здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

 

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

 

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Приміщення школи складається з двох будівель: блок основної школи (рік введення в дію – 1957,1974 (добудова 5 класів ),  (1997); блок початкової школи введено в дію 1997 році  в приміщенні контори яке побудоване 1971 році. Проектна потужність - 252 учнівських місця. Стан будівель задовільний.

Приміщення та територія школи відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями.

Діє локальний водопровід.

Їдальня знаходиться у окремому приміщенні побудованому і зданому  в експлуатацію в 1993 році. Наявне водопостачання із свердловини біля їдальні, та теплопостачання власною котельнею їдальні. Наявне необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 100 посадкових місць

 В школі наявні кабінети: фізичний, хімічний, біолого - географічний, математичний, української мови та  літератури,  історії,  основ інформатики та обчислювальної техніки – (2). Всього класних кімнат – 15.

Наявні шкільна публічна бібліотека, спортивні площадки, ямою для стрибків, майстерня по обробці деревини та майстерня обслуговуючої праці. Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 80%. Ефективно використовується база кабінетів фізики, хімії, біології, майстерні обслуговуючої праці..

Кількість комп'ютерів у школі - 17, ноутбуків –4. На 16,8 учня припадає 1 комп'ютер.

Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу - 100 Мбіт/с).

Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Книги зберігаються в належних умовах. У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів.

Великотелковицька ЗОШ І-ІІІ ступенів має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми «Курс: Школа», електронну пошту  Veltelk1-3@ukr.net Значне місце в управлінні школою відіграє офіційний сайт  Saytveltelk.at.ua 

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

У Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу, встановлена і постійно оновлюється програма «КУРС: Школа».

Для оптимізації процесів пошуку, передачі й обміну інформацією всередині функціонує локальна комп'ютерна мережа.

При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- інформації, розмножувальна техніка.

У школі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

-         статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;

-         інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

-         інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

-         інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків школи із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації, Великотелковицька ЗОШ І-ІІІ ступенів  підключена до швидкісного Інтернету. Є зона Wl-Fl підключення.

Для створення єдиного інформаційного поля у Великотелковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  функціонує офіційний сайт: Saytveltelk.at.ua 

 

Забезпечення публічності інформації

Публічність інформації про діяльність Великотелковицької ЗОШ І-ІІІ ступенів  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному веб-сайт розміщено:

-         статут школи;

-         ліцензія на провадження освітньої діяльності;

-         структура та органи управління ;

-         кадровий склад згідно з ліцензійними умовами;

-         освітні програми, що реалізуються в школі, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

-         територія обслуговування, закріплена за школою засновником;

-         ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у школі;

-         мова освітнього процесу;

-         наявність вакантних посад;

-         матеріально-технічне забезпечення;

-         результати моніторингу якості освіти;

-         річний звіт про діяльність школи;

-         умови доступності для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються про надходження та використання всіх коштів, в тому числі отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

6.              Інклюзивне освітнє середовище.

7.              Великотелковицька ЗОШ І-ІІІ ступенів при потребі, може   забезпечити здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, індивідуаль-ним навчанням,  інклюзивним освітнім середовищем:

    -  ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

-         умовами доступності для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж).

За потреби організовується інклюзивне навчання,   інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей ( стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.

 

 

 

Принципи універсального дизайну та розумного пристосування:

Принцип «Гнучкість використання»

Гнучкість користування: шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Принцип «Простота та інтуїтивність використання»

Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління.

Принцип «Доступно викладена інформація»

Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Принцип «Терпимість до помилок».

Припустимість помилок: здобувачі освіти мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.

Принцип «Малі фізичні зусилля»

Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати здобувачам освіти з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

Принцип «Наявність необхідного розміру, місця простору».

Дизайн враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під'їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.

 

Наявність необхідного розміру і простору:

-         доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

-         меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр використання спеціальних освітніх методик.

 

Умови доступності для навчання осіб з особливими освітніми потребами

 

У школі створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

-         теплі, класні кімнати ;

-          роздягальня на першому поверсі;

-          шкільна їдальня;

-         комбінована майстерня з обробки дерева та металу, майстерня з обслуговуючої праці;

-          при вході до блоку початкової школи, розташовано пандус для колісних крісел;

-         освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної публічної бібліотеки;

-         для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супровіду дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога.

 

 

                                                                                                            Додаток

Критерії, правила і процедури оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників включає наступні сфери:

-         професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-         результати освітньої діяльності.

Критерії визначення професійного розвитку та підвищення кваліфікації

Спрямування професійного зростання	Результативність
	Системне застосування	Епізодичність стихійність	Відсутність
Самоосвіта: -     визначення напряму (теми, проблеми) саморозвитку; -         план самоосвіти; -         самоаналіз освітньої діяльності -         наявність професійного портфоліо тощо. -  тощо.
Забезпечення підвищення кваліфікації через курсову перепідготовку.
Участь у короткострокових формах підвищення                      кваліфікації:  тренінгах, семінарах,     семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Участь у роботі творчих груп, методичних об'єднань учителів, школи, району, області; , педагогічної ради тощо.
Публікації в педагогічних періодичних виданнях.

 

Результати атестації педагогічного працівника

Визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді.
Підтвердження кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.
Присвоєння  кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.
Проходження сертифікації педагогічного працівника.

 

Критерії оцінювання результатів освітньої діяльності.

Визначення результатів освітньої діяльності здійснюється на основі

 

Компетентність		Ознаки виявлення (критерій результативності)		Результат
				Системне застосування			Епізодичністьстихійність		Відсутність
І. Фахова компетентність: здатність до реалізації функцій професійної діяльності.
Проектувальна			Здатність визначати цілі (стратегічні,тактичні, оперативні) для досягнення бажаних результатів
			Планування освітньої діяльності
			Реалізація сучасних освітніх технологій під час проектування уроку
Організаційна			Здатність організовувати процеси.
			Створення    умов                     для Досягнення очікуваних результатів
			Здатність до змістового наповнення освітнього середовища відповідно до вимог Державних стандартів освіти
Конструктивна			Спроможність добирати доцільні методи, форми, засоби педагогічної діяльності
			Вміння конструювати освітні заходи (навчальні заняття, виховні заходи, батьківські збори, тощо).
			Спроможність добирати, розробляти методичне забезпечення освітнього процесу
Дослідницька			Здатність до організації та проведення експериментально- дослідницької роботи
			Вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду
			Узагальнення власного педагогічного досвіду
			Наявність         авторських програм,         посібників, інших методичних розробок
Контрольно- аналітична (діагностична)			Спроможність організовувати та проводити процедури контролю, визначати         критеріальну основу оцінювання
			Використання різних видів і форм діагностичних робіт для моніторингу /поточного контролю         перебігу освітнього процесу
Рефлексивна			Здатність до самоаналізу освітньої         діяльності, результатів, засобів їх досягнення
			Визначення шляхів корегування освітньої діяльності,         покращення якості освітнього процесу та результатів
ІІ. Здатність до життєдіяльності в суспільстві, взаємодії та роботи в команді
Соціальна		Здатність дотримуватись соціальних норм і правил.
		Вміння виконувати різні функції в колективі, громадські доручення
		Вміння попереджувати конфліктні ситуації, застосовувати технології розв’язування конфліктів
		Вміння працювати в команді
ІІІ. Здатність до розвитку культури особистості
Загально культурна		Дотримання академічної доброчесності
		Знання рідної мови, застосування норм мовної культури
		Дотримання моделі толерантної поведінки, стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між учасниками освітнього процесу
ІV. Здатність до збереження власного здоров’я
Здоров’я зберігаюча	Застосування навичок здорового способу життя
	Запобігання та попередження професійного стресу і вигорання
V. Здатність до виконання громадських обов’язків
Громадянська	Виконання громадських обов’язків
	Здатність використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України
	Здатність обґрунтовувати власну позицію
VІ. Здатність до пошуку, обробки, збереження і створення інформаційних ресурсів
Інформаційна	Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітній діяльності
	Раціональне використання програмних засобів навчання
	Здатність до обміну інформацією засобами ІКТ
	Спроможність до створення власного інформаційного поля (блог, сторінка у соціальних мережах)

Визначення результатів освітньої діяльності педагогічного працівника на основі компетентнісного підходу здійснюється наступними способами:

-        самооцінка;

-        аналіз;

-        анкетування здобувачів освіти, їх батьків;

-        кваліметричні моделі, діагностичні карти;

-        співбесіда;

-        відвідування уроків, заходів;

-        відгуки громадськості.